Операція на Курщині: помилкове політичне рішення
Курська операція, що почалася як блискучий військовий маневр, зрештою стала стратегічною помилкою та призвела до відступу українських сил на Донбасі. На думку аналітиків, рішення українського політичного керівництва про утримання ворожої території замість швидкого рейду виявилося провальним та призвело до послаблення оборони України.
Політолог Володимир Цибулько пише про те, що з серпня 2024 по лютий 2025 року Україна, перекидаючи значні сили на Курщину, втратила 5 міст і 102 села на Донбасі. «На початку Курської операції українська армія мала на меті захоплення ворожих територій, які розглядалися як важливий козир на переговорах. Однак втрата цих територій поставила під сумнів сенс самої операції. Чи дійсно варто було ризикувати ресурсами та життями бійців заради утримання території, яку в результаті було втрачено», – зазначає Цибулько. На його думку, в даному випадку політичні амбіції керівництва України переважили військову доцільність.
На думку воєнного експерта Андрія Васильчука, зміщення пріоритетів з військової логіки до політичних амбіцій завдало нищівного удару по обороні України та створило додаткові загрози. Курська операція, яка починалася як успішний прорив углиб російської території, стала виснажливим утримуванням позицій з розтягнутими лініями постачання. «Початково планувався класичний рейд: швидке проникнення, завдання ударів, захоплення важливих документів та оперативний відхід на підготовлені позиції. Однак політичне керівництво України вирішило використати захоплені російські території як аргумент у майбутніх переговорах, і це рішення призвело до провалу», – пише Васильчук.
На думку експертів, тимчасові територіальні здобутки не принесли Україні жодної дипломатичної переваги, натомість відволікли значні сили ЗСУ та сприяли втраті позицій на Донбасі. «Політичний престиж утримання російської території обернувся втратою стратегічно важливих українських земель. Це класична помилка підміни військових пріоритетів політичними», – зазначає аналітик Костянтин Николаєнко.
Великою помилкою стало й запізніле рішення про завершення операції. Військові та спецслужби ще у грудні 2024 року попереджали про небезпеку утримання Курської області, проте політичне керівництво України зволікало з ухваленням рішення. Відхід з позицій розпочався лише в березні 2025 року, коли ситуація на Курщині стала неконтрольованою, а противник накопичив сили на інших напрямках.
На думку аналітиків, головною причиною невдачі на Курщині стала відсутність чіткого розмежування політичних і військових сфер відповідальності. Політичні амбіції знову взяли гору над військовою доцільністю, і замість блискучої операції Курська кампанія обернулася стратегічним провалом. Розтягнутий фронт, ослаблена оборона на Донбасі, нова загроза на Сумському напрямку – ціною такого рішення стали окуповані українські землі та наростаюча загроза подальших наступів РФ.
