СТУДЕНТ УКРАЇНИ

Час Червоного Дракона

Час Червоного Дракона

Запам’ятайте цю дату: 19 листопада 2026 року!

   Цього дня у китайському місті Шеньчжень (у перекладі з китайської – «глибока межа») відбулася  подія, яка згодом увійде до числа фундаментальних, глибоких, межевих дат світової історії. Йдеться про півторагодинний саміт глав Китаю, США і Росії.

  Ні, це не була Ялта-2, про яку так надривно  кричить російська пропаганда, поведена на минулій і неповторній історії Другої світової війни; кремлівські підлабузники марно приміряють  маршальську шинелю Сталіна на хирляві плечі чекіста, кривавого військового злочинця Путіна. Це все одно, що проголосити дірявий чайник потужним паровозом.

  Саміт у Шеньчжені не має жодних аналогій з Ялтою 1945 року: докорінно змінився час, світ і геополітичні обставини. Якщо  в лютому 1945 року в Ялті зустрілися СОЮЗНИКИ, ПЕРЕМОЖЦІ у війні з Німеччиною (Червона Армія стояла в 50 км від Берліна), яким треба було спільно поділити повоєнну Європу і створити улюблене дітище Рузвельта – Організацію Об’єднаних Націй, то в 2026 році в Шеньчжені відбулася зовсім інша церемонія: коронація Китаю, сходження на глобальний трон великої Піднебесної  комуністичної імперії – і, одночасно з цим,   втрата Сполученими Штатами ролі світового лідера й остаточне перетворення Росії на васалів Пекіна, нафтобазу і дров’яний склад КНР.

   Достатньо глянути на фото цього саміту – де в ролі господаря й справжнього хазяїна світу воссідає Сі-Цзіньпін; обіч нього – безнадійно старий, засипаючий лузер Трамп – «кульгава качка», який за кілька років свого правління сподобився зруйнувати американську демократію, корумпувати правлячу адміністрацію, підірвати могутність США, втратити надійних союзників. Це людина, яка не стала лідером західного світу, виявила свою слабкість і некомпетентність на світовій арені.

І навпроти нього – палій війни, руйнівник системи світової безпеки, лютий ворог американської демократії, кривавий злочинець і великий «друг» Трампа, «гуманіст», з яким ніколи б не обіймалися, не ручкались великі  колишні лідери Америки – люди великої честі, совісті й відповідальності перед своєю країною.

   Дев’яносто хвилин зустрічі – нудні, лицемірні промови, порожня Декларація миру, єдиним позитивним положенням якої є застереження щодо ядерної війни: можливо це – попередження Путіну, його бажанню застосувати ядерну зброю проти без’ядерної України. Хоча –  хіба колись зупиняли цього маніяка міжнародні заборони?..

    Путін, добравшись до столу переговорів, здійснив свою давню мрію – стати врівень  з володарями  світу – Китаєм і США,  диктувати свою волю іншим країнам і народам. Але це – хибна ілюзія.

   Його тимчасово пустили за хазяйський стіл – як колись милостиво дозволяла азійська Орда російським князям брати участь у бенкетах, де вони цілували масні  руки  своїх господарів. Бо Росія – країна, де 11 мільйонів людей не мають туалетів у своїх домах, а бігають у  дощаті дворові сортири – не є наддержавою. Ця країна деградує, її армія програє війну з Україною, її наука і культура занепадає під владою чекістів, а її сакральна гордість – Керченський міст – впав напередодні саміту, викликавши безсилу лють диктатора.

 Ніякої Ялти-2 не сталося, світ, якщо і коли буде поділений, то між Китаєм та США. Реакцією на провал путінських сподівань стало падіння російського фондового ринку на 335 млрд рублів капіталізації (401 млн USD), різке здешевлення акцій провідних російських компаній.

   Путін, потішившись обіймами Трампа,  милостивою промовою Сі Цзінпіня й спільною фотографією перед початком саміту, зазнав великих протокольних принижень, вміло організованих китайськими товаришами.

   Перше і можливо найболючіше – зустріч його в аеропорту. І справа не тільки в тому, що його біля трапу привітав П’ЯТИЙ чиновник КНР, а в тому, що ця людина, схожа на колишнього баскетболіста, була на 20 (!) сантиметрів вища за російського карлика.

   Фотографія «на трьох» залишиться, але гіркота, заздрість й ненависть з’їдатимуть чорну душу Путіна.

    Шеньчжень засвідчив, що на Землю прийшов час Червоного Дракона.  Це стало абсолютно логічним завершенням після-ялтинської епохи, руйнуванням порядку, який існував понад 50 років. Планету струшують війни, хаос, нові, небачені досі виклики, нові розподіли, які не мають нічого спільного ні з епохою Віденського Конгресу 1814-1815 років, ні з Ялтинськими рішеннями 1945 року.

Стрімке зростання економіки й технологічної могутності Китаю стало наслідком зусиль  велетенської маси здисциплінованих, працелюбних, талановитих людей, злютованих комуністичною диктатурою. Це стало шоком для зледачілого Заходу – США і Європи. Вийшовши із злиднів часів Мао, ВВП Китаю у 2025  виріс на 5% й досяг понад 20 трильйонів доларів, причому за рахунок виробництва і експорту  високотехнологічної продукції – Штучного Інтелекту, передової електроніки, машинобудування, крутих електричних автомобілів і т.п.  

   Не посилатимусь на цифри, яких маю вдосталь,  а краще  – на живі свідчення близьких мені осіб – серед них молоді люди, які, побувавши в Китаї, поїхали до США. Вони люблять Америку, подовгу жили в цій країні – і були вражені, побачивши її одразу після Китаю… Штати здалися їм відсталою, занедбаною, брудною країною із  застарілою у порівнянні з Китаєм інфраструктурою. Мені було дуже важко переконувати їх у перевагах ліберальної демократії.

А що з Україною?

Троє панів, що сиділи за великим круглим столом у Шеньчжені, навіть не згадали нашу закривавлену, зруйновану , напівзнищену російським окупантом країну. Це – свідчення їхніх аморальних якостей та політичної сліпоти. Тавро безчестя вже лягло на них. Але деякі їхні рішення мали антиукраїнський характер. Заклик до насичення світового ринку нафтопродуктами може посилити тиск на Україну – припинити атаки на російські НПЗ.

Попередження Міжнародному Кримінальному Суду щодо «зловживання» юрисдикцією (мається на увазі порятунок кримінального злочинця Путіна) може ускладнити нашій країні створення спеціального трибуналу для розслідування й покарання злочинів Росії,  скоєних в її геноцидній війні в Україні.

   Черговий сеанс гіпнозу над Трампом, проведений Путіним у Шеньчжені, може викликати нові ускладнення в американо-українських відносинах.

   Так, саміт трійки в КНР не приніс Україні нічого позитивного. Проте приніс чітке  розуміння необхідності єднання з Європою – ЄС і НАТО.

   Європа без США, зате з Канадою, Японією, Австралією і непереможною Україною – це новий світовий полюс сили, здатний на відродження й протидію силам Темряви й Поневолення.

   Ще невідомо – кого Червоний Дракон запрошуватиме на свої саміти у майбутньому…

Юрій  ЩЕРБАК,

письменник і дипломат,

лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка

 Ілюстрація: Олексій КУСТОВСЬКИЙ (KUSTO.)

 

Теги: Юрій ЩЕРБАК, Незалежний Медіа Форум
Автор: uacenter.media

© 2019 "СТУДЕНТ УКРАЇНИ"

Текст і зображення на цій сторінці опубліковано на умовах Creative Commons із зазначенням авторства 4.0 міжнародна.

Мої відео