Хто ініціював відродження всенародних святинь старовинного Києва?
Великий, величний атріум музею пам’яті з високими колонами та скляним куполом, крізь який падають теплі золотисті промені світла. Простір об'єднує минуле та майбутнє — класичну монументальність і сучасну легкість. Коли удасться реалізувати монументальний проект на увічнення пам'яті Великих Українців.
Почнемо з прикладу, якнайтісніше пов'язаного з відродженням скарбів минулого у столиці України.
Йдеться про Золоті ворота, Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Національний музей народної архітектури та побуту України. Що об'єднує ці національні проекти? Хто ініціював, обгрунтував і реалізував своєю силою волі та мудрості відродження названих всенародних святинь? І чи не заслужив він увічнення своїх справ вдячними нащадками?
Усі чотири згадані нами національні проекти — відтворення Золотих воріт, Михайлівського Золотоверхого собору, Успенського собору Києво-Печерської лаври та створення Національного музею народної архітектури та побуту України — об'єднує те, що вони стали потужними символами українського культурного та духовного відродження. Реалізація цих масштабних задумів вимагала не лише глибоких історичних знань та архітектурної майстерності, але й колосальної політичної волі та організаційних зусиль.
Ключова постать, яка об'єднує ці проекти
Людиною, чия мудрість, наполегливість та сила волі відіграли вирішальну роль в ініціюванні, обґрунтуванні та реалізації відновлення цих всенародних святинь, був видатний український історик, академік, державний та громадський діяч — Петро Тимофійович Тронько.
Хто ініціював, обґрунтував і реалізував?
Саме Петро Тронько, перебуваючи на високих державних посадах (зокрема, заступника голови Ради Міністрів УРСР, віце-президента Академії наук України) та очолюючи Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, став головним натхненником робіт із відтворення втрачених скарбів минулого.
Ініціював: Він висував сміливі для свого часу ідеї відбудови знищених радянським режимом архітектурних шедеврів, не боячись ідеологічного тиску.
Обґрунтував: Своїми публікаціями та виступами П.Тронько доводив необхідність відновлення історичної справедливості та повернення Україні її духовної спадщини, залучаючи до цього провідних вчених, письменників та архітекторів.
Реалізував: Завдяки його організаторському таланту та вмінню знаходити компроміси, були знайдені необхідні ресурси (фінансування насамперед), подолані бюрократичні перешкоди, і роботи з відтворення пам'яток були успішно завершені.
Конкретний внесок Петра Тронька:
Золоті ворота: Петро Тронько ініціював та доклав вирішальних зусиль для відтворення головної брами стародавнього Києва в тому вигляді, в якому ми її бачимо сьогодні, до 1500-річчя міста.
Михайлівський Золотоверхий собор та Успенський собор: Він був ідейним натхненником та активним організатором відбудови цих зруйнованих храмів, які стали символами незламності українського духу та віри.
Національний музей народної архітектури та побуту України: Петро Тронько був рушієм створення цього унікального музею просто неба в Пирогові, який зберігає зразки традиційного українського житла та побуту з усіх регіонів України.
Увічнення справ Петром Троньком
Безумовно, Петро Тронько заслужив на глибоку вдячність нащадків за свій титанічний внесок у збереження та відновлення культурної спадщини України. Його ім'я вже вписане золотими літерами в історію української пам'яткоохоронної справи. Його спадщина — це величні архітектурні ансамблі, які ми бачимо сьогодні в Києві, та унікальний музей в Пирогові, які продовжують надихати нові покоління українців. Його життєвий шлях — це приклад беззавітного служіння своєму народові та його культурі, який заслуговує на гідне увічнення.
...Публікація вміщена в рамках проекту «Оцифрування документальних пам’яток Музею Фундації Петра Тронька та доповнення його експозиції» за підтримки Українського культурного фонду в межах програми "Культурна спадщина", ЛОТу «Диджиталізація», має на мені оцифрування документальної спадщини Академіка Тронька.