СТУДЕНТ УКРАЇНИ

Авіакатастрофи під Чугуєвом повторюються: збіг чи можливий теракт

Авіакатастрофи під Чугуєвом повторюються: збіг чи можливий теракт
195459 ПЕРЕГЛЯДІВ

Авіакатастрофа під Чугуєвом в Харківській області сколихнула весь світ. Унаслідок навчального польоту, здійсненого на АН-26Ш, 25 вересня загинули курсанти Харківського національного університету повітряних сил ім. Кожедуба. За офіційними даними, пілотом літака АН-26Ш був льотчик-інструктор, який мав уже 700 годин нальоту. Курсанти один за одним сідали в праве крісло літака та здійснювали навчальні процеси. Як повідомлялося раніше, о 20:35 літак злетів у небо, через три хвилини пілот помітив падіння тиску в датчику вимірювання лівого двигуна, на що отримав вказівку здійснити посадку. Вже о 20:40 пілот зробив запит на дозвіл сідати, але через те, що в цей час здійснював посадку інший літак, інформація дійшла тільки через хвилину. Ще через три хвилини доповіли про посадку, а вже о 20:45 літак зіткнувся із землею у відстані 1500 м. Це стало причиною загоряння. До речі, під час польоту літак ледь не зачепив машину, яка їхала дорогою. Тож люди в автівці стали свідками авіатрощі. Вони надавали першу медичну допомогу, вони викликали підмогу. Також очевидці бачили, як курсанти стрибали без парашутів. У цій страшній авіакатастрофі загинуло 26 осіб, з них-19 курсантів та 7 членів екіпажу. Вижило два солдати, однак один(ред.-Віталій Вільховий), який отримав 90 відсотків опіків тіла, загинув наступного дня в лікарні. В'ячеслав Злочевський єдиний курсант, який врятувався, не міг передати словами те, що відбувалося в той вечір. Президент України Володимир Зеленський заявив, що хлопець народився в сорочці. В нього струс головного мозку, численні забоїни, але наразі його стан стабільний. В ЗМІ В'ячеслав розповів, що все відбувалося, ніби в комп'ютерній грі. Він, отримавши шок, відразу знепритомнів, а потім разом з очевидцями рятував іншого курсанта, але це було марно. 6 жовтня на майдані Свободи в Харкові прощалися з загиблими. Через те, що тіла були сильно понівечені, потрібна була експертиза ДНК, яка тривала близько двох тижнів. І вже у вівторок прибув кортеж із тілами загиблих, яких оспівали та передали в рідні міста для гідного прощання.
Наразі цей навчальний заклад вважається найкращим вишом з підготовки військових кадрів для Повітряних Збройних Сил України. Університет є місцем для отримання перших знань у сфері льотної діяльності. Як виявляється, такі навчальні заходи проводяться за певними нормативно-правовими актами. Відтак, на борт допускається інструктор та той, кого навчають, тобто в навчальному літаку два місця. Важливо: здійснення таких польотів відбувається за дотриманням всіх інструкцій та правил.
Що ж відбулося в той кривавий день, наразі розслідує Державне бюро та Офіс Генпрокурора. Справа розглядається за статтею 316 Кримінального Кодексу України. Сьогодні висунуті декілька причин авіакатастрофи: несправність літака, технічна помилка пілота, неналежне технічне обслуговування. Проте, за словами Головного слідчого Держбюро Максима Борчаковського, припущення про відмову лівого двигуна літака є хибним. Вважалося, що літак справний, готовий до польотів та не потребує у 2020 році капітального ремонту. Однак, мати одного з пілотів Ашрафа Мсуя розповіла в коментарях ЗМІ, що син неодноразово зізнавався, що літак не правильно працює.
Варто пригадати, що це не перша авіакатастрофа в Чугуєві з навчальними діями. 22 вересня 2012 року літак Л-39 впав і загорівся. Внаслідок цього загинув курсант 3 курсу Харківського університету Повітряних Збройних Сил України Наконечний Микола. Командувач Юрій Байдак заявляв, що солдат до останнього боровся з літаком. Після розшифровки чорних ящиків, стало зрозуміло, що літак набрав висоту з високим кутом атаки. Керівник польоту дав курсанту наказ зменшити кут, однак, той ледь віддалив від себе ручку керування, після чого літак почав падати на землю і там загорівся. Командувач постійно повідомляв Наконечкому катапультуватися, проте, курсант не скористався елементарними засобами безпеки, що й призвело до летального результату. За словами Юрія Байдака, льотчик пройшов підготовку та здійснив 71 політ з інструктором, тож був готовий до самостійного навчального польоту. Згідно з авіакатастрофою була відкрита кримінальна справа за статтею 416 КК України, де йдеться про порушення правил польоту або підготовки до неї. Однак, останньою версією причини авіакатастрофи був людський фактор. Проте, варто зауважити, що, на жаль, ні лікарями, ні льотчиком-інструктором, ні керівником курсанта не були виявлені проблеми з зором, які були в солдата.
Авіакатастрофи в Харківському університеті Повітряних Збройних Сил України під Чугуєвом повторюються і це насторожує. Звісно, Генпрокуратура та Державне Бюро з'ясує всі чинники авіатрощі. Проте, варто взяти до уваги, чому в навчальному літаку була така кількість курсантів, які загинули, кол за правилами навчальних дій, на борту мав бути інструктор та солдат або сам курсант, якщо йому самостійно дозволено проводити політ. Тож інші курсанти повинні були бути на землі та чекати своєї черги на політування, однак, всі молоді хлопці були приречені на смерть.

© 2019 "СТУДЕНТ УКРАЇНИ"

Мої відео